* * *
Червоні й чорні — вгрузли в глину,
В метал розпечений, в гудрон,
Стоять ці хмари до загину
І не здадуться у полон.
А проти них метану хвиля
Та будяки поміж хрестів...
Ніхто не йде на богомілля,
На прощу
з цих тісних степів.
А треба, рідні і не дуже,
А варто, братіки й вовки.
Допоки хмара не калюжа,
Будяк — не порох і кістки.
(Із книги "Внуки грому", 2019)
Червонi й чорнi вгрузли в глину...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2022
Свидетельство о публикации №122012108171
Свидетельство о публикации №122012108171
Рецензии
