Що тобі ці розмови?.. Нещастя на хвилях…
Прямокутні можливості зоряних кіл…
Теплі краплі надії, що серцю не милі
через шанс розірватись у тузі навпіл…
Та й відкриті долоні вже більше лякають,
ніж смішать… Намальований взимку сюжет
якось вистиг і вже не про смерть натякає,
а про звичне життя і незвичний портрет
із чужого минулого… Втомлені риси
у простому люстерку нагадують плин
безвідмовного часу… Поламані списи
чвар про душу у темряві склалися в тин
навкруги неозорого, білого поля…
Сині тіні на ньому блукають вночі,
пропонуючи решті солодку неволю,
грошенята і щастя чужого ключі…
Але ти відмовляєшся й тіні безсилі
перестрибують вічних бажань частокіл…
Що тобі ці розмови?.. Нещастя на хвилях…
Прямокутні можливості зоряних кіл…
Нерухомий плин рухомого
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122012106438
Свидетельство о публикации №122012106438
Рецензии