Беруся знову я писати

Беруся знову я писати,
Бо час пливе, минає вік...
Не має з нами мого тата,
Хоч ніби чую його сміх...

І часто бачу його постать
У натовпі чужих людей...
Не прийде вже до нас у гості,
Не буде балувать дітей...

Незвично... Важко в це повірить...
Але життя — як мить одна...
Цінуйте, люди, Божу милість,
Ніхто не знає де межа...


Рецензии