У серці - неспокій, в душі - сум'яття,
В думках - тільки болісна прикрість.
Ох, як же приборкати всі почуття,
Впокорити долі похмурість?
Чи стати черемхою в ріднім краю,
Щасливою, мов наречена,
Вслухатися в співи вітрів у гаю
І цвітом буяти натхненно?
Чи виром таїтися в водах ріки,
Вдивлятися в зоряне небо,
Туди, де витають минулі віки
І в щасті не мають потреби…
А може, як вітер летіти у даль
Над степом широким, над морем,
Весною вдихати духмяний мигдаль,
А взимку злітати у гори?
Чи пташкою стати, дзвінким солов'єм,
Відчути ковток насолоди,
Чи бути собою, такою, як є,
Та тільки не знати незгоди?..
У серцi неспокiй
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122011903807
Свидетельство о публикации №122011903807
Рецензии