Люблю за першокурсниками в виші
Спостерігати. Зграйки милих чад.
Хто з бідних верств, хто діти нуворишів,
Помітно - особливо у дівчат.
На другому вже курсі підозріло
Дозріли й понадміру піднеслись.
Дівчата приторговувати тілом
Не проти, щоб шикарно одягтись.
Незайманих третирують, заледве
Не б`ють їх. "З себе корчиш Суламіф?"
Була я з тих, незайманих і вредних,
І хлопець мій мене не розумів.
Цим скористалась подруга лукава.
Була метка й вертлява ця змія,
Мов ящірка, і хлопця в мене вкрала.
Погордлива, не стала з нею я
За зрадника змагатися, невдовзі
Заставши ненароком в ліжку їх.
Її шикарна сукня на підлозі
Лежала - відшпурнула я її
І так сказала лярві цій: "Марино!
Коли тобі приспічить до козла,
Де хочеш, з ним мостись, хоч під дверима,
Але запри на ключ їх". І пішла.
Студентська iсторiя
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2022
Свидетельство о публикации №122011808569
Свидетельство о публикации №122011808569
Рецензии