Сьогодні бачив мальовничу я картину.
Серед безмежжя лісу й тихої ріки
Красуня юна поглядала на стежину,
Куди її коханий мав прийти.
Липневий вечір розкидав по небу зорі,
В траві невидимо співали цвіркуни,
Залиті сяйвом місячним тривоги
Перетворилися на мрії і пісні.
Лунав довкола ніжний її голос,
На мить притихли навіть цвіркуни,
Схилив голівку повний жита колос,
Заграли хвилі теплої води.
Дівоча пісня тихла і німіла,
Спокійна ніч в обійми все взяла,
Рука міцна, але несміла
Торкнулася тендітного плеча.
Ще довго чулись їх палкі шептання,
Гаряча тиша й лагідні слова,
Зоря пурпурного ранкового вітання
Наповнила любов’ю їх серця.
Сьогоднi бачив мальовничу я картину
© Copyright: Андрей Март 2, 2022
Свидетельство о публикации №122011704779
Свидетельство о публикации №122011704779
Рецензии