В трамвай зайшов і миттю спаленів.
Це ти? Мов повернулась з потойбіччя -
Реальна в нереальності смутній,
Можлива в неможливості трагічній.
Була такою тридцять літ тому,
Такою в сни приходиш. Обімлілий,
Наважусь підійти і обійму,
Щоб аж у голові засутеніло.
Але не заворухнусь, мов скам`янів.
Трамвай гримить. Враз - поштовх! Я здригнувся.
Ти підвелась. "Виходите?" - "Ще ні.
Я поступаюсь місцем Вам, дідусю".
Зустрiч з подвiйницею
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2022
Свидетельство о публикации №122011508098
Свидетельство о публикации №122011508098
Рецензии