Вкривають крихітні сніжинки
Похмурий, напівсонний світ.
Уже під снігом всі стежинки...
Хоча б добратись до воріт.
Куди не глянеш, так затишно,
І сніг без будь-яких слідів.
Гілля дерев звисає пишно,
Не помічає холодів.
Уже світає, скоро й ранок
Пробудиться від чар зими…
Граційний, димчастий серпанок
Пливе і стелить килими.
Мороз, мов фаворитний родич,
Сріблястий розглядає крам...
Як тішить душу тиха велич,
Зимовий благоліпний Храм!
Зимовий Храм
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122011405654
Свидетельство о публикации №122011405654
Рецензии