Кришталева сопiлка зими

У місті так тихо…  Вже згасло в домах...
Одна лиш Зима не вщухає.
Звучить кришталева сопілка в снігах,
Немовби дитя колисає.

Злітають акорди сніжинками вниз
І стелять пухнасті перини.
Дерева блищать від вигадливих риз,
Під пудрою - грона калини.

Свистить, не змовкає сопілка зими,
І сиплються ноти по сріблу...
А може, то вітер співає псалми
Про долю свою незавидну?

Під пісню зими білосніжний балет
Витає в зимових парфумах...
Чорніше ожини січневий намет
В мінорних покоїться думах...


Рецензии