Що рiк наступный нам готуе... Олехо

http://stihi.ru/2016/12/30/7890
Оригiнал:


Що рік наступний нам готує?
Якого щастя сурогат?
Бажання миру, ладу всує
і неодмінний плагіат?

Здоров’я щоб, а ще багатства…
Казкова паличко, гряди!
Вже на столі марніють яства.
Гей, небожителі, сюди!

Старий й новий роки зустрілись –
рукостискання, неформал.
У голу кістку пси вчепились,
в театрі часу повен зал.

Вистава йде, ось на екрані
вузько-поштива голова
у одежині від Армані
віщає правильні слова,

що тяжко нам, та ми встаємо
і гідно виклик несемо.
Дрібниця наче, а приємно.
Давай, друзяко, поїмо,

Бо наготовлено чимало,
а вже годинник північ б’є.
Ось олів’є, копчене сало
і до сальця, звичайно, є.

На пересіченні умовних
і наслідкових величин
у мить зеро роки жертовні
штовхають люду часоплин

у коло вічної гризоти
і невмирущої мари,
що кануть в Лету всі негоди,
підніме щастя прапори

отої славної країни,
де все до ладу і гаразд,
де нівельовані руїни,
немає дук і повно ґазд.

О люди, люди, небораки,
ждемо на коду лже-вистав –
на гору лізуть наші раки
свистіти дружно: час настав…
23.12.2016


Перевод с украинского Светланы Груздевой


Что год грядущий нам пасует?,
Какого счастья суррогат?
Желанье мира, лада всуе
и непременный плагиат?..

Здоровья чтобы и богатства…
Волшебной палочкой грядёт?
А на столе горою – яства.
Ваш, небожители, черёд!

Год старый с новым нам явились.
Рукопожатье, неформал…
А псы голодные вцепились
в кость кинутую…полон зал.

Спектакль идёт. Вот на экране
с учтивым видом голова
в прикиде броском от Армани
вещает верные слова:

нам тяжело, но не превратно –
достойно вызов мы несём.
То мелочь вроде, а приятно…
давайте ж заедим, запьём,

ведь приготовлено немало,
и полночи отдали честь.
Вот оливье с копчёным салом,
а к салу и другое есть!

На перекрестье и стихийных,
и всех исходных величин
в момент зеро года лихие
людей толкают на почин

в круг бешеной грызни на годы,
неумирающей блазни*,
что канут в Лету все невзгоды,
поднимет счастье искони**

страна, любимая до тына,
где всё так ладно, как всегда,
где восстановлены руины,
нет богатеев – господа…

О люди, люди…все бедняги,
Явился кодой лже-спектакль –
На гору прут иные раки,
Свистеть им дружно миг настал…


23.12.2016
* - здесь: наваждение, призрак;
** -издавна, с незапамятных времён.