Між Подолом і Пущею ходить трамвай,
Донесеться до слуху скрепіння.
Зачекайте кондукторе, зачекай.
Я спізнитись боюся з тремтінням
У непізнаний завтрашній день.
Хоч трамвай більше сотні років,
Однаково щоденно іде
Я не вклалась у графіки й строки.
О, це я, чи не я в відображенні скла
Там сиджу на м'якому сидінні
В Пущу їду на озерця
І до сосен у вічнім сплетіння
М ж Подолом Пущею ходить трамвай
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2022
Свидетельство о публикации №122011204351
Свидетельство о публикации №122011204351
Рецензии
