Бiлий вальс
Знов кружляє на сонних полях.
У гучному зими дисонансі
Швидко губляться луки і шлях.
Наче діву, пронизливий вітер
В дивнім танці завію веде,
А навкруг розсипається бісер,
Верховіття тривожно гуде.
А Метелиця вже і на лузі,
І на річці, і навіть в гаю
У полоні примарних ілюзій
Веселиться, немовби в раю.
Шумні зграї ворон задивились
На шалене кружляння Юги,
На гілляччі зручніше вмостились,
Набираючись жадно снаги...
Свидетельство о публикации №122011002954