Пророчий сон
І від снігу побіліла вся земля.
Всі дахи були під сяючим сріблом,
Наче лебеді накрили їх крилом.
Білий пух лягав на димчасту шугу,
Я ходила, мов Снігурка, по снігу.
То підсніжники шукала, мов скарби,
То стояла біля пишної верби.
Довго мріяла на березі ріки
Про далекі нерозгадані зірки...
А Зима ходила поруч, мов княжна,
Дивовижна, білосніжна, осяйна…
Я прокинулась і миттю до вікна,
Навкруги була срібляста сивина.
Задивилась на сніжинок дивний сонм
І зраділа, що пророчим був мій сон...
Свидетельство о публикации №122010706638