У СЯЙВІ ЗІР КУПАЮТЬСЯ СНІГИ.
ЧАРІВНИЙ БЛИСК ЗАГЛЯДУЄ У ДУШУ.
ЗГРЕБУ ЦЕ СЯЙВО З СНІГУ НАВКРУГИ:
ВИБЛИСКУВАТЬ Я СКРІЗЬ ЙОГО ПРИМУШУ.
НЕМАЄ СОНЦЯ-ХАЙ ВІН ВІДТІНЯ
ПРОМЕРЗЛУ ЗЕМЛЮ І МОЄ БЕЗСОННЯ.
БЛУКАТИМУ В ДУМКАХ ДЕСЬ НАВМАННЯ ,
З ЗІРКОВИХ БЛИСКІВ ВИКЛАДУ ОСОННЯ.
НЕМАЄ СОНЦЯ У ДУШІ МОЇЙ,
САМА СТВОРИТИ Я СВІТИЛО МУШУ.
І ЖИТИ ДАЛІ В МАРЕВІ НАДІЙ,
І ТАК ЗІГРІТИ ЛЕДВЕ ТЕПЛУ ДУШУ.
Сияет снег
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2022
Свидетельство о публикации №122010408661
Свидетельство о публикации №122010408661
Рецензии
