Л на Костенко

Так незвично...звертаюсь уклінно..Поетеса..Мадонно Земна! Пам"ятаю з дитинства...-ти Ліна..Ти вродлива.незламна..ясна..Так тобі чогось Правди хотілось..З нею в зв"язці ..дорогою йшла.В небі..серед Зірок народилась..Серед інших ..свою ти Знайшла..Україною та прозивалась..Незбагненная Зірка твоя..З нею Мріяли...нею пишалась..Разом слухали спів Солов"я..І в Віршах ти кричала - ".Державо!!Я нескорена Донька твоя.".І в Негоду грудьми закривала..Й шепотіла..-"Не бійся...Це я..."


Рецензии