Білим сміхом зустрічає далечінь,
Сніг чарує срібним спалахом видінь.
Біля річки, мов сестрички,
Ревно вбрались дві вербички
І завмерли у полоні мерехтінь.
Замітає вітер в лісі всі стежки,
Вже під снігом на лугах усі стожки,
Дятел стукає, мов сторож,
А звірята сплять у норах,
Може, сняться їм про літній день казки…
Завтра буде все інакше навкруги,
Зачаровані стоятимуть садки,
Будуть мріяти берізки,
Діти гратимуть у сніжки,
А Зима сміятись буде залюбки...
Бiлим смiхом зустрiчаe далечiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122010406408
Свидетельство о публикации №122010406408
Рецензии