нехай життя костром горить іскриться ...
пливе корабликом
біленьким чистим...
нехай летить як ластівочка до гнізда
щоб не зруйнувала хатку звірбіда.
життя це течія пригод де все тече наоборот
за поворотом поворот ...
нас хаває смертельний рот.
курорт
полічить всі печалі які.з життя ми накачали.
а всі раділи поначалу.
оце і все життя кінчаєм.
на ніж таки ми знову начинаєм
душою житимем без тіла
буде зовсім інше діло.
тіло житиме без мене
і розум буде сам в собі
а де подітися біді.
вона в розлуках у їді. немає вже кого їй жерти.
а не зможемо померти.
просто сами по собі живем.
то за течією то проти течії усі кудись пливем.
***
© Copyright: Вера Деревьянко, 2022
Свидетельство о публикации №122010401126
Свидетельство о публикации №122010401126
Рецензии