Закружляй мене, хуртовино,
Понеси у далекий край,
Де є аура невловима
І малиновий небокрай.
Понеси мене в чисте поле,
Де босоніж ішла на став,
Де принаджував запах волі,
Зачаровував подих трав.
Закружляй мене, хуртовино,
Над подвір'ям, де отчий дім,
Де не знала я самотини,
Не боялась холодних зим.
Щоб розтала в душі крижина,
Рівновагу дала думкам,
Почекай мене, хуртовино,
Я доземно вклонюсь батькам...
Зачекаю, коли наринуть
Давні спогади із життя,
Тихо мовлю: "Прощай, дитинство,
Найдорожча моя земля!.."
Закружляй мене, хуртовино
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122010306996
Свидетельство о публикации №122010306996
Рецензии