Рік новий вже іде по Землі,
Календар відраховує числа,
А зима у вологій імлі,
Наче хмара, незрушно зависла.
Так хотілося дива, чудес,
Щоб душа від краси завмирала!
Тільки знову палітру небес
Мокрим снігом зима розписала...
Обезлюдніли сонні двори,
День скупий став на світло і фарбу,
Не помітно ніде дітвори,
Лиш ворони - у пошуках скарбу.
Чи то дощ за вікном, чи то сніг,
Сумно краплі стікають по шибках,
Штрих спустошення всюди заліг,
Мов простужений, дихає хрипко...
Штрих спустошення
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122010305110
Свидетельство о публикации №122010305110
Рецензии