Мене направив університет
До Франції на стажування. З Владом
Ми плідно прожили там цілий рік
І з досвідом вернулись в Україну.
Здавалось, я від студії за рік
Відвикла, призвичаїлась в постелі
До Влада, він - до мене, і була
Вже студія доконче не потрібна.
Але не просто від солодких пут
Відмовитись. Я путалась шість років!
Тож ноги привели мене самі,
Як ту путану, до дверей знайомих.
Зайшла, а там тепер була аптека.
Стою, очима кліпаю. Мені
Аптекарки-дівчата усміхнулись,
Здається, співчутливо. Я тоді
Вітаюсь, про якісь французькі ліки
Питаю. Їх в аптеці не було,
І я повільно вийшла із аптеки.
Що сталося зі студією, я
Не знаю. Та й навіщо мені знати?
P. S
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2022
Свидетельство о публикации №122010207809
Свидетельство о публикации №122010207809
Рецензии