Запах надії вплітається знову у мрії,
Тихо навкруг, вже не чути гучних привітань.
Серце збентежене думка жариною гріє,
В душу вривається проблиск нових сподівань.
Світлом вогнів ще принадно палає ялинка,
Від мандаринів іде чарівний аромат.
Радісно в небі кружляє пухнаста сніжинка,
Світ прикраша до різдвяних утішливих свят.
Тільки душа, не діждавшись жаданого дива,
Так, наче пташка від вітру, нестримно тремтить,
Знову надію на щастя ростить несміливо,
Знов, як дитину, плекає удачливу мить.
Ось уже й вечір… Ялинка іскриться вогнями.
Запахи хвої скликають у світ чарівний.
Може, дива, заблудившись, ідуть манівцями?
Знати б, де саме затримав їх шлях мандрівний!..
Пiсля зустрiчi Нового року
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122010206084
Свидетельство о публикации №122010206084
Рецензии