Буду сподiватись

Чарівництву потрібна тиша,
Бо дивам заважає шум...
Дія чарів тоді сильніша,
Коли навіть не чути дум.

Вже спішить чарівник назустріч,
По засніжених мчить шляхах,
Щоб прибути до нас опівніч,
Запалити вогонь в очах.

Вже летить мимо тихих сосен
Чародій на сріблястих санках,
А навкруг - білизна полотен,
Дивний спокій на берегах…

Всі бажання почнуть збуватись,
Зовсім скоро кінець путі...
Буду я, як всі, сподіватись
На щасливий талан в житті...


Рецензии