Квіти, що нарешті розцвіли, –
тихо, чисто, ніжно, обережно –
радість принесли мені безмежну,
наче вириваюся з імли.
Я чекав на цей казковий цвіт,
як чекають сніг жінки і діти.
Так мені хотілося цих квітів,
мов від них залежав цілий світ.
Квіти тихо дивляться в вікно –
люблять щастя сонячного світла.
Я радію, що діждався квітів,
про які так мріялось давно.
Квітам щось наївне шепочу,
щось таке, чого не скажеш людям.
Квіти слово людське дуже люблять –
п'ють мою наївність досхочу.
З ними вириваюся з імли:
радість принесли мені безмежну –
тиху, чисту, ніжну, обережну –
квіти, що нарешті розцвіли...
Квiти, що нарештi розцвiли
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122010101508
Свидетельство о публикации №122010101508
Рецензии
Читаю и хочется радоваться вместе
с Вами!))👏💐
Счастья Вам,
Елена Транковская 25.01.2022 13:42 • Заявить о нарушении
с Вами!))👏💐
Счастья Вам,
Елена Транковская 25.01.2022 13:42 • Заявить о нарушении