Not Amor
Не залишай в листах потухлі букви
Мені не грає більше сміх в імлі
Ти не приходиш в мої сни посеред ночі
Ти не питай, я більш нічого не роблю.
Не жду що аромат твій принесе потухло вітер.
Дивись, я тебе більше не держу:
Я вибрався і зруйнував душевний карцер.
Я більш не сплю, де серце острахом звело,
Перед етапом для нічних побачень.
У снах тебе я бачив лише раз на днях,
І знаєш, ми навіть там не привітались.
Просто так, як пара ледь знайомих
Пройшлися повз, не знаю чи стягнуло рани часом.
Від льоду твої руки не в силі зігрівати,
І спогади про нас не б'ються голками в подушки пальців.
Моє прізвище тобі не підійде,
Як і мені — планую поміняти паспорт.
При зустрічі не видавай що впізнаєш мене
Забудь про дні, які нас наче прорізом протягнуть.
Забудь усе: думки, сварки.
Мої слова беззубі, вчинки — наче гостре лезо.
Тобі моє буття кортить не підійти.
Ми не чіпаєм — рани зупинили кровотечу.
На шрам наказ не сипати бактерій
Це все помилка — крихкий бутафор,
Кинь об підлогу — розіб'є і лишить друзки
Що нажили: помнож на ноль і вийде «дно».
Я не люблю. Хоч пам'ять тебе довго не відпустить...
15.12.2021—16.12.2021
~ 14:22-19:58
Свидетельство о публикации №121123105648