Сон-372

Нащо мені дім з басейном
В сімдесят із гаком років,
Коли ліки я портвейном
Запиватиму без толку.

Як сидітиму у кріслі -
Ностальгуючи минулим,
Й ледве із одного місця
Перейду за день у друге.

В шістдесят - навіщо здався,
Дім на кількасот квадратів,
Коли в ньому лиш зостались
Старики, коти й собаки.

Разом з ним - гектар мороки,
Й тонни зайвої води,
Й прибирання від віторка,
Кожень день до середи.

В пятдесят будинок треба,
Щоб на тлі зробити фото,
Й розіслати інтернетом
Жабам, щоб закрити рота.

Одягнути шаль з гепарду,
Й передати блиск в зіницях,
Й зверхність фотоапаратом
Упіймати, як синицю.

В сорок - ніколи й дивитись
На шикарний реквізит,
Треба добре потрудитись,
Аби виплатить кредит.

Дім потрібен - для престижу,
Щоб солідно виглядати,
І гостей, як у парижі,
Запросивши, частувати.

А коли - кров грає в жилах,
Й хочеться яскравих паті,
І в басейн, несамовито -
З криком й висками стрибати.

В час найяскравіших вражень,
І вечірок безтурботних -
У кишенях  заощаджень -
Лиш на каву й бутерброда.