Хочеться на мить спинитись
Так хочеться хоча б на мить спинитись,
Щоб душу полонила дивина,
Щоб від думок настирливих зцілитись.
Поглянути, як білокрилий ліс
В сріблястому убранні променіє,
Відкинути рішуче фаталізм,
Що помислами вміло володіє.
Помітити, як падають з небес
Кристалики пухнасті, фантастичні,
Зануритись у таїнство чудес,
В мелодії завії гіпнотичні.
Так хочеться у казці сніжних зим
В дитинство безтурботне повернутись,
Почути, як співає херувим,
І спогадам щасливо усміхнутись...
Свидетельство о публикации №121123004793