(Відповідь на коментар Григорію Васяновичу)
Ось така вона я, адмірале,
Не одного вже так я зірвала,
І штормило в ту мить і гуділо,
Та зірвать з якорів я зуміла.
Я на магії знаюсь напевно,
І перечити цьому даремно,
Бо така, адмірале, я зваба.
Ти не принц, ну а я ж бо – не жаба.
Ти не Адам, повір… Я – не Єва,
Та спокуслива я КО-РО-ЛЕ-ВА,
Ще й зуміла все так закрутити,
Що й в думках розпочало штормити.
Це робити я вмію й без чарів,
Щоб в спокусу вводить адміралів,
Бо зваблива така КОРОЛЕВА,
Що сягнула й тебе в місті Лева.
Пред спокусою й ти став безсилий,
Славний голубе мій сизокрилий,
Й як би якір ти свій не закинув –
Силу зваби давно ти прикинув.
Хоч і якір закинутий добре,
Ну і серце у тебе хоробре,
Та з собою нічого не вдію –
З якорів я зривати умію.
29.12.2021 р.
Зiрвала з якоря
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121122907306
Свидетельство о публикации №121122907306
Рецензии