Малю св т аквареллю...

Іра – дівчина розумна,
Завжди в науці, роботі,
Не робить вчинків бездумних
На зрілім долі звороті…

Народжена на Поділлі,
Освіту, зовнішність має,
Тож бабця Галя весілля
Невпинно її чекає…

Бо в рід Клопотовських,- чемна,
На бабцю з дитинства схожа,
Привітна та безпроблемна,
Сама рішати все може…

А мати та бабця Люда
Не змушують поспішати,
Як Бог дасть долю,- так буде,
Ще вспіє жінкою стати…

Свій біля моря не марно,
Малює світ аквареллю,
Бо зараз лікарка гарна
Вже дуже схожа с моделлю…

У вчинках всіх,- неповторна,
Пестощів геть не сприймає,
З розсудом – щира моторна,
Завжди свій намір тримає…

І за сестрою, що старша,
Більш трепетна, знать Тетяна,
З любов’ю крокує маршем,
Скрізь така сама бажана…

Нічого, що так далеко
Від міста до Новограда-
Волинського, тож лелека
Приносить вісті,- їм рада…

Саме від матері, тата,
Ясна променистість личить,
Де шлях життя,- з міццю шати
Ті з переможністю двічі…

А взагалі інтереси,
Ідеї її, надії,
Зв’язані з містом Одеси,
Як і майбутні всі мрії…

Малюю нову картину,
Де інтерес не типовий,
Там бачу нашу Ірину,
Вона,- справжній лікар військовий…

Злетний каскад, фаєр шоу,
Сяйво весільного балу,
Де наречена чудова
Поруч з своїм генералом…

У цей новий рік Іринці,-
Добробут з щастем в квартирі,-
Кращі дари на ялинці
У злагоді, добрім мирі!
27.12.2021р.


Рецензии