Коли душа пристане до краси...

Пізнання істини — неле́гка путь.
Здається, навіть, зовсім нездійсне́нна...
Але відкриється безмежна суть
Коли́ ПОВІРИШ в чудо Віфлеєма!

Коли́ душа пристане до краси
Що пробивається крізь світлу казку,
Як народився в яслах Бога Син
На долю Вишню, гіркото́ю ва́жку.

Тоді настане найсвітліша мить!
І принесе ту щиру, ти́ху ВІРУ,
Яка яви́ть життя, що забринить
По-іншому — нови́м, живим ефіром.

І розмітавши барви почуттів,
Душа застигне перед дійсним ди́вом
Коли́ Христа — Спасителя Світів
У хліві Божа Матір народи́ла!

І з року в рік ми сла́вимо Різдво,
Торкнувшись вірою до божих істин!
Які в віках мов золоте руно
Не ржа́віють, мовля́чи про́стим змістом.


Рецензии
ВАША страждущая душа, МИЛАЯ ЛЮБОЧКА, у Боженьки за пазухой,...
Иначе откуда могут приходить такие строки...🙏🙏🙏

Спасибо Вам, моя хорошая, что делитесь своими частичками просветленной души и поэзии.

Люблю, обнимаю!

С теплом ❤,

Ирина Сенчурина   26.12.2021 13:58     Заявить о нарушении
Спасибо,Ирочка,за отклик щедрой дущеньки Вашей.Вы,знаете,читаю на свои стихи поодинокие отклики,иногда и от совсем незнакомых поэтов,написавших мне впервые.И бывает что начинаю читать их стихи и диву даюсь многочисленности откликов на их стихи.Наверное они очень активны в общении.У меня так никогда наверное не будет.Хотя я откликаюсь обязательно каждому читателю.Вначале думала,что стихи мои просто не поэзия вовсе ,а так рифмоплётсятво поэтому так.Но я уже на стихире больше трёх лет и вижу,что колличество рецензий не соответствует иногда качеству поэизии.А почему так происходит понять не могу.
Ирочка,но Вы как всегда не только пополняете список моих рецензий,но и отдаёте душу, вложив в каждое слово пожеланий.
Спасибо от души.

Любовь Переверзева 3   26.12.2021 16:29   Заявить о нарушении