Кінчаються грудневі дні...
Душі чутливій трохи сумно.
А рік старий у пелені
Зникає швидко і безшумно.
Сумує, мабуть, і земля...
Бач, навіть сніг від смутку тане!
Стихає вітер, а зима
На сонце поглядає тьмяне.
Та що там! Згадую і я
Минулих днів тепло і втіху,
Натхненну пісню солов'я
І первозданну ніжність снігу…
Спішить назустріч рік новий!
Якби ж то знати, що у ранці:
Мороз та лютий сніговій,
Чи сонця ясного рум'янці?..
Спiшить Новий рiк
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121122505505
Свидетельство о публикации №121122505505
Рецензии