Бажання рахункiв i доля

ІЗ ДОЛЕЮ РАХУНКИ НЕ ЗВЕДЕМО

Із долею рахунки не зведемо,
Й не станемо із нею у двобій,
Й нічого їй своє не доведемо,
Хоч скільки б не було перипетій.

Ми мусимо до неї прислухатись,
Й перечити не можемо ніяк,
У вічі їй так хочеться вдивлятись –
Можливо і подасть якийсь нам знак.

Та й вишиття своє вона готує,
Бувають візерунки нечіткі,
Й новий щоразу клаптик ще гаптує…
Бувають кроки з нею нелегкі.

Але змінити ми її не в силі,
Й корекцію не зробимо самі,
Хоч і думки бувають легкокрилі,
І з нею не знаходимось в ярмі.

Ми можемо життям лиш керувати,
Та головне, щоб мудро керувать,
Дороги різні у житті шукати,
Й надалі, щоб про це не жалкувать.

Життя і доля завжди у тандемі,
А ми, немов заручники між них.
Життя, мов театральная богема,
Та ролей ми не граємо чужих.

21.12.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

          ***

Людина родиться на світ
І Бог їй долю визначає.
І в кого буде який вік,
Ніхто не знав про це й не знає.

Ми мусимо до долі прислухатись
І по життю за нею йти.
Весь час стараємось мінятись
Та долю нам не обійти.

Чужої не позичиш долі,
Своєї теж не обійдеш.
У всіх можливостей доволі,
Якщо шукати- щось знайдеш.

Знайдеш,що можна скерувати,
Дороги різні у житті,
Але ніхто не може знати
Які наступні будуть дні.

21.12.2021 р.

©Стефанія Терпеливець,2021

ПРИХОДИМ В СВІТ ІЗ ДОЛЕЮ СВОЄЮ

Приходим в світ із долею своєю,
Бо кожному гаптована… десь там,
Вона нам світить з нашою зорею,
Й ніхто не обирає її сам.

Ми мусимо до долі прислухатись,
Бо іншої в житті нам не дано,
Змінить її – даремно намагатись,
Вона – як те єдинеє рядно.

Із долею рахунки не зведемо,
Її продать не можемо ніде,
Тому із нею по житті ми йдемо,
Від нас вона нікуди не піде.

То ж долю ми не можем вибирати,
Із нею ми приходимо у світ,
Все, що готує, мусим куштувати,
Й життю своєму так давати звіт.

Життя дорогу нам торує доля,
Що зготувала – завжди видає,
Її змінити рветься наша воля,
Та в сутичку із нами не стає.

Тому не в силі ми її змінити,
Й рахунків з нею ще ніхто не звів,
Вона писалась, то ж із нею жити,
Хоч мати іншу не один хотів.

25.12.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021


           ***

Хто з долею рахунки звів?
Старався,може, і хотів.
Змінити,під себе лаштувати.
Одне ти мусиш пам'ятати.

Як не верти-нічого вже не зміниш.
Подумай!В долю все- таки повіриш.
З тобою поряд стежечку топтала,
Добро і зло в намистечко в'язала.

Роки,роки...Мелькнуть,як на екрані,
Де все було:і радощі, й сивини ранні.
Та все ж,яка цікава,багатокольорова,
Прихильною до тебе була доля.

Все у тендемі проходило.
Життя і доля- було мило.
Лише,як долю "розіп'яли",
В сплетінні досвід показала.

Доля хоче в "терня" вбратись,
Щоби потім з неї їх забрати.
Убрати в кольорову гаму,
Доля наша для нас дана.

Собою зможеш бути в ній,
Багато є прекрасних мрій.
Старайся втілити їх у життя,
У гарній ролі доля  твоя!

22.12.2021р.

©Марія Стримбіцька,2021


НІХТО РАХУНКИ З ДОЛЕЮ НЕ ЗВІВ

Ніхто рахунки з долею не звів,
Такі старання завжди були марні,
Рахунки може в думці хтось провів,
Й фантазії були якісь захмарні.

Під себе долю може лаштував…
Нікому не вдалося це зробити,
То ж треба, щоби кожен пам’ятав,
Що долю ми не можемо змінити.

Стежину доля прокладає нам,
Її ніхто не в змозі оминути,
Зробити це підвласно тільки снам,
Від долі в сні лиш можемо майнути.

Вві сні ми терня здатні все забрать,
У квіти все навколо заквітчати,
Але в житті це терня не зібрать,
І поміж нього шлях в житті долати.

Не намагайся долю ти змінить,
Нікому це зробити не під силу,
Й рахунки не берися ти зводить,
Вона веде рівнинами й по схилу.

Із долею не станем у двобій,
Не продиктуєм їй свої закони,
Змінить її – даремна між затій.
Про це голосять всі життєві дзвони.

24.12.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021