Роки спливають. Він не сниться
такій спустошеній мені...
До іншого нема різнИці
ув тихій осені сумній.
Ледь жЕврію і свічка тліє,
і світ цей, начебто, не мій...
А марно рощенні надії
зів'яли - не зростить надій.
Не сниться й крапка. Наче всього,
що пережите, не було...
Даремно я благаю Бога,
землі торкаючись чолом.
Вважав, мій Янгол, світ чудовим,
немов набатів зла не чув.
Народжений в Священнім Слові -
він тим Священним Словом був.
Не сниться. МАбуть, не на часі.
Портрет на стінці й на столі...
Не сниться... Біль застряг у фразі,
немов комаха у смолі.
Не сниться...
© Copyright: Ева Сокол 2, 2021
Свидетельство о публикации №121122403593
Свидетельство о публикации №121122403593
Рецензии