Сон-352

Парубок хоч не кондитер,
Та пірнув в життя солодке -
І зустрів там Афродиту -
В піні голої тусовки.

Дівка - пещена й цибата,
Й звикла до життя у мушлі,
Й полювала на багатих,
Аби вийнять гроші й душу.

Вона з босів вибирала
Сорок плюс і плюс мільярд,
Могла бути ідеалом -
І поводитись, як б****ь.

Дорога, і повна блиску,
Як в оправі діамант,
Відігріє - а чи блисне -
Й поверне до принца зад.

Щоб її завоювати -
Не обійдешся стрептизом,
Слід думки її читати -
Й передбачувать капризи.

Квіти - ні, цукерки - дикість,
Вузьколобий, пошлий смак,
До нових автівок - звикла,
Шуби - пройдений етап.

Парфюмерія - інтимна
В розмаїтті ароматів,
А білизна - примітивний,
Й надто грубуватий натяк.

В ресторанах - кожен вечір,
Із новим старим знайомим,
А похід в театр - старече
І непопулярне хобі.

На прикраси - й не погляне,
Як дешевші за мільйон,
А круїзи на Багами -
Вже приїлися давно.

Тож щоб взнати обстановку,
Й примхи дівчини-спокуси.
Парубок купив - головку
Многоцвітної капусти.

Що ж тут скажеш - в подаруноку
Смисл, не вартий і гроша,
Не завязаних стосунків -
І смачного відкоша.