Я i веселкове

           ВЕСЕЛКОВЕ ЩАСТЯ

Чи прилетить те щастя веселкове?
В моїм обійсті місце є йому,
Воно барвисте, навіть – загадкове,
Та де ж так забарилося й чому?

В якім краю і де воно гуляє?
Чи може десь присіло відпочить?
Чи потічок його десь напуває?
Чи може ще промову щастя вчить?

Я ж зачекалася його давненько…
Відкриті двері навстіж у душі.
Коли ввійде у двері ті тихенько
Й скупається в душевній всій красі?

Чекання те бентежить й спонукає
Надії не втрачати ні на мить,
Воно, немов зі мною розмовляє,
Та здалеку, неначе десь дзвенить.

Я почекаю стільки, скільки треба,
І двері я не буду зачинять,
В молитві очі зводжу я до Неба,
Й готова щастя у обійми брать.

Із веселковим візьмемось в обійми,
Скупаюся у радісних сльозах,
Вуаль із смутку хтось назавжди здійме,
Й це станеться в житті, а не у снах.

28.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021


             ***

Воно прийде те щастя веселкове,
Що барвами манить і виграє.
Таке незвичне,навіть,загадкове,
Хоча у кожного воно своє.

Воно прийде і поряд з Вами буде.
Ви,ж так давно чекаєте його.
Спочатку нагуляється повсюди,
А потім тихо стукне у вікно.

Із веселковим візметесь в обійми,
Надії не втрачайте ні на мить,
Воно Вашу вуаль, із смутку, здійме
І будете у парі із ним жить.

22.12.2021 р.

©Стефанія Терпеливець, 2021   


         З ВЕСЕЛКОВИМ

Те щастя з нетерпінням я чекаю,
І виглядаю із усіх боків,
Та й Господа за нього я благаю
Впродовж свідомих багатьох років.

Не втомлююсь ні миті я чекати,
Та хочеться, щоб чимскоріш прийшло,
Ніщо щоб не змогло його приспати,
Щоб в хату й душу тихо увійшо.

Для нього вже готовая світлиця,
Й коронне місце вже його чека,
Із ним я хочу радістю світиться…
Чи доля мені суджена така?

Із веселковим хочу вальсувати,
Сміятися і плакати із ним,
Його назавжди в себе закохати,
І стати цілим тільки з ним одним.

Але ж чому так довго не приходить?
Вже майже пів століття теж в думках?
Невже прийти щось заважає, шкодить?
Чи перли розгубило на стежках?

Чи десь шукає джерело з водою?
Чи десь присіло все обміркувать?
Якою би не йшло воно ходою –
Не втомлюся його я виглядать.

А як прийде, то візьмемось в обійми,
І з радості я вмиюся слізьми,
Мене на крилах від землі підійме,
Й поселимось в країні щастя ми.

22.12.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021