Л. Костенко-На вiях тишi мерехтять снiжинки-на рус

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "На віях тиші мерехтять сніжинки":

Ресницы тишины дрожат в снежинках.
Зима сквозь снег разглядывает мир.
Дороги и детишки их - тропинки -
пытаются найти ориентир.

Село укрыто снегом, словно ватой,
его почти до окон занесло.
Деревья в капюшонах и халатах
бредут себе неспешно за село.

Им белый ветер развевает по́лы,
они бредут, склонённые, туда,
где вороньё на белоснежном поле
гуляет чёрное, как никогда.

Эмма Иванова.
22.12.2021г.

================================

           Оригінал:
     На віях тиші мерехтять сніжинки.
         Ліна Костенко

На віях тиші мерехтять сніжинки.
Зима крізь вії дивиться на світ.
Шляхи і діти їх - стежинки -
шукають вранці згадку до воріт.

Село в снігах, як чаша кришталева,
у срібних жилках скованих джерел.
Ідуть у білих каптурах дерева,
понамерзали брови у дерев.

Їм білий вітер розвіває поли,
вони бредуть, похилені, на шлях,
де гайвороння, чорне як ніколи,
шматочок сонця ділить у полях.
https://www.litmir.me/br/?b=266487&p=57
----------------------------------  Ліна Костенко


Рецензии