Сон-345

Я журналіст і серед інструментів,
У мене гострий та холодний розум,
Що відділяє факт від сентиментів -
І проявів задавнених психозів.

Підходжу гостро, іноді критично,
Не даючи слабини - в лінчуванні,
Будую ланцюги аналітичні,
Вправляючись в близькім прогнозуванні.

Але серйозний вигляд в моїй справі -
Почасти викликає глузування,
А особливо - як прогнозування
Не справджується й хибить у реалі.

Найбільш логічні схеми не працюють,
І графіки ламаються на дрова -
А статистичні дані інформують -
Уже коли згоріли ліс й діброва.

Тож щоб в професії не бути голослівним,
Почав шукати іншої методи -
Можливо, шарлатанської й сумнівної,
Але щоб попадала вряди-годи.

Тож взявся до метод інтуїтивних,
Й на сором свій, у небо тикав пальцем,
Хоч прикривав усе серйозним видом,
Маскуючи в собі неандертальця.

Траплялися помилки, та частіше -
На диво і собі, і глядачів...
Я попадав в десятку й сміливіше -
Я стверджував - на грані маячні.

Коли ж мої прогнози відірвались -
І втратили свою раціональність,
Я почував себе неадекватом,
Якого заберуть у психлікарню.

Можливо, нейролептики - і вихід,
А я насправді - псих і шизофренік,
Який не намагавсь сидіти тихцем -
А втілював в життя свої ідеї.

Опісля я упевнився - прогнози -
Це гра в рулетку, біг завжди позаду,
Аби насправді викликати сльози -
Потрібно власноруч творити правду.