Як же важко народитись,
В безкінечній мерзлоті,
Від ваги проблем горбитись,
Що крила давить до землі.
За руку я схопив примару,
Притягнув, притиснув, полюбив,
Заглянув в очі – все розтало,
Як останній сніг після зими.
Взяв за плечі та спитався,
Чому втікаєш ти крізь пальці,
Не почув нічого я. Лиш дим.
Та як же боляче дивитись,
В світі духів опинитись,
Не мертвим бути, а живим.
Не мертвим бути, а живим
© Copyright: Макс Сердюк, 2021
Свидетельство о публикации №121122104781
Свидетельство о публикации №121122104781
Рецензии
