Роки ідуть, а ми стаєм дорослими
І старшаємо з кожним днем, так жаль.
Той час, коли бродили в травах босими,
Вже не поверне синьоока даль…
А як раніш раділи хуртовинам ми!
Чекали на ставку дзвенячий лід…
А зараз лиш милуємось стежинами
Та згадуєм той чар дитячих літ…
Дорожче нам затишок із зітханнями
Та роздуми про праведне життя,
Розмови про насущні справи з друзями,
Хвилює все частіш серцебиття.
О, як же швидко стали ми дорослими!
Раз-по-раз вдома, наче у дуплі...
І мандарини стали несолодкими,
Ялинкам краще в лісі, ніж в теплі…
Стали дорослими
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121122103862
Свидетельство о публикации №121122103862
Рецензии