Сніг летить і летить, наче листя лапате,
І вкриває траву на журливих лугах...
Срібні іскри блищать на коронах крислатих...
Скільки ж пахощів є в цих зимових дарах!
Скільки захвату є в цьому виблиску срібла,
Хоч і знає воно про недовгий свій вік.
Як радіє земля щедрим спалахам світла,
Що окутують світ і летять на поріг.
Пише казку Зима, вітер пісню виводить,
А вчорашня журба десь притулок знайшла...
Білосніжна краса в душу ніжністю входить,
І летить вдалечінь меланхолії мла.
Як нагадує сніг про травневу завію,
Коли квіти в садах пишуть долі рядки…
Я сніжинки ловлю, знову пристрасно мрію
І без хмар сум'яття забуваю роки...
Пише казку зима
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121121904915
Свидетельство о публикации №121121904915
Рецензии