А чи варто в житті поспішати?
Ми весь час у якійсь метушні,
Не встигаємо рідних вітати,
І молитись за спокій душі.
Поспішаємо з ранку до ночі,
Наче хтось нас жене в далечінь,
У благальні не дивимось очі,
І не бачимо буйних цвітінь.
Нас виснажують поспіху миті,
Розмивають важливість подій.
Поволокою справ оповиті,
Ми втрачаємо промінь надій.
Зупинитися б хоч на хвилину,
Подивитись на неба блакить,
На хмаринки, що радісно линуть,
Та життя знов спішити велить...
Поспiшаeмо
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121121807555
Свидетельство о публикации №121121807555
Рецензии