Пригоди мозаiки в сонячнiм мiстi

З днем народження Україна! 24.08.2021;
Пригоди мозаїки в сонячнім місті.
Одного разу одна частина мозаїки засумувала.  Нащо я живу?  Що я роблю?  Я навіть не знаю що роблять інші мозаїки, що знаходяться поза моїми сусідами мозаїками. Мабуть, я піду звідці.  Тоді, почувши її страждання,  до неї прийшов Велетень Художник. Він відокремив мозаїку від стіни, та віднісши її обережно на долонях трохи осторонь промовив: Не сумуй моя люба, малесенька! Дивись який гарний малюнок, але бачиш, то місце без тебе спотворює всю красу. Маленька мозаїка придивилася з широко відкритими очима. Їй відкрилися усі інші мозаїки. Вони працювали, збирали врожай, прибиралися вдома та ростили дітей. Дехто був яскраво усміхнений, дехто блякло сумував і це вносило свої кольори в малюнок. Тоді художник причепив мозаїку на місце. Та з тих часів маленька мозаїка чи яскраво посміхаючись, чи блякло сумувавши знала, що цим вона утворює великий дивовижний малюнок, та була дуже вдячна Велетню Художнику!