су ши весла

Су Ши  (1037-1101) ;; Династия Сун, Династия Северная Сун

"Из стихов, написанных после того, как вместе с Ван Ши,
Кун Чжуном и старшим сыном Маем обошли городскую стену,
любуясь цветами, затем поднялись на гору, к беседке,
а вечером пришли в храм Опадающих листьев"

Падав дощ всю ніч і струмок
з ним разом співав пісню сумну.
Навіть вітер на ранок не зміг
цю розвіяти тугу-тугу.
Срібний місяць десь у горі
раз у раз серед хмар виринав…
Я лише напитись хотів
із прозорого джерела.
 
Я вздовж муру міського пройшов -
у мандрівці провів кілька діб -
і побачив - навколишній квіт
посірів, мов примара, та зблід.
Лише хащі чагарника
простяглись навкруги аж за край.
Я на човен з причалу зійшов -
підхопила мій човн течія.
 
Десь у березі крізь очерет
я рибалку угледіти зміг -
з-під картузу волосся стирчить
сиве-сиве, немов білий сніг.
Я до нього ближче підплив -
привітатись хотів. Та дарма!
Лише чайки жбурнули навкруг -
сивочолого там вже нема.
 
Я в човні та ні що мене
не бентежить - бо все мине.
У човні пливу сам на сам,
хвиля за виднокрай жене.
 
Вітер хвилі на річці здійняв
мов вдихнути життя захотів
у ту воду, в далекі ліси,
у той простір осінніх полів,
тай й в усе, що варто любові -
нам всього не пізнати, на жаль…

Я пішов, а вітер з човном
сперечатися рушили в даль.