Два надписи мою затаврували пам;ять,
два надписи з кінця і на початку справ.
Чи то кобзар їх вітру проспівав, чи Гамлет
чорнилами із веремії записав,
то байдуже. Як послідовність Фібоначчі,
як нескінченність часу в гімні "Болеро",
чи незворотність місяця до сонця бачу
два надписи, відлитих в бронзі, як тавро:
над хвірткою з родильні перший з них, горішній,
останній я на брамі цвинтара знайшов:
"облиш надії кожен, хто від сюди вийшов",
"пізнай себе, нарешті, хто сюди ввійшов".
про два надписи
© Copyright: Цветков Александр, 2021
Свидетельство о публикации №121121502996
Свидетельство о публикации №121121502996
Рецензии
