А Ви коли-небудь бiгли так, щоб серце...

А Ви коли-небудь бігли так,
щоб серце – аж вискакувало із грудей?
Щоб здавалося: зникло повітря,
і дихати більше нічим?
Але Ви добігли – і відчуваєте себе
найсильнішим серед людей,
і янголи цілують сонячними променями
Ваше щасливе обличчя?

А Ви коли-небудь кохали так,
щоб не бачити більше нікого на світі?
Щоб писати вірші так багато і так швидко,
наче сам Господь нашіптує рядок кожний?
Щоб відчувати, що вже не зможеш
прожити без Неї жодної миті?
Щоб знати, що заради Неї
на будь-який подвиг спроможний?

То Ви озирніться і спитайте себе,
чи бігли так? І чи саме так кохали колись?
Що пригадується? І чи пригадується
що-небудь із надривного бігу і надривної любові?
І хай Вам пам'ять подарує хоча б мить,
коли Ви не існували, а жили
так, коли сердце на бігу вискочило із грудей
і б'ється коханням у вірші – у кожному слові.


Рецензии