У нiч на Андрiя

   
АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

Андріївські вечорниці,
Зібрались не молодиці,
Зібралися лиш дівчата,
Та й весела стала хата.

Ворожили і гадали,
Свою долю виглядали,
Місяць їм давав підказку,
Розповів красиву казку.

Сміялися, жартували,
Свічки вони задували.
Куди дим і куди вітер,
Звідти доля буде гріти.

Андріївські вечорниці ,
На полиці паляниці ,
Ще й із маком пиріжечки,
Візьмуть коней за вуздечки.

Всі бажання загадали,
Чоботи у двір кидали,
Куди котрий повернеться,
Звідти доля усміхнеться.

13.12.2019 р.

©Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів,2021

        ***

Свят найбільше є зимою,
Ідуть вони чередою.
Ми їх радо зустрічаєм
І у хату запускаєм.

Звичай, що є в Україні
Зберігається і нині.
Наші предки його мали
І нащадкам передали.

Споконвік в дівчат є мрія
Ворожити на Андрія,
Щоби долю свою знати
Й звідки сужених чекати.

Хлопці радо помогали
Й наречених визначали.
Брами уночі знімали
Й туди несли, куди мали.

Ще з соломи, з обогогу,
Стелили дівкам дорогу.
Куди стежка поведе,
Туди заміж і піде.

Ой, в селі, було цікаво,
Як шукали зранку браму,
Як згрібали всю солому
І несли мерщій додому.

В місті брами не знімають
І доріг не вистеляють
Та ворожать на Андрія,
Щоб збулась дівоча мрія.

13.12.2021 р.

©Стефанія Терпеливевець,2021


   АНДРІЇВСЬКА НІЧ

Свят багато в Україні,
Їх святкують у родині,
Та й такі є навіть свята,
Де святкують лиш дівчата.

І одне із них у грудні,
Забувають з ним про будні.
Зветься свято це Андрія,
Щоб було – дівоча мрія.

Саме в ніч оцю грудневу,
Згадують магічне древо,
Свічка, чобіт, пампухи,
Ну і, звісно же, зірки.

Дуже свято це чекають,
І його не забувають.
Ворожіння і бажання,
На заміжжя сподівання.

Звідки прийде – треба знати
Звідки милого чекати.
То ж у ніч цю ворожіння,
Щоб навідалось везіння.

Кожна дівчина міркує,
З ворожінням фантазує,
Чобіт кине й паляницю,
Зілля – в вузлик на полицю.

Так і предки все робили,
В ніч цю завжди ворожили.
Це й нащадкам передали,
Що робити – розказали.

Саме в нічку на Андрія
Відбувається затія –
Споконвічне ворожіння,
Застосовують всі вміння.

Так ворожать аж до ранку
І у хаті, і на ґанку,
І штахети обіймають,
Бо весілля всі чекають.

Ще й збирають вечорниці,
Обговорюють дрібниці,
Щоби чогось не забути
І в дівках весь вік не бути.

13.12.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021


Рецензии