Вмирала ніч… Втрачала колір…
Втрачала передсмертні сили,
Кружляла в небі, наче жайвір,
Та смерть її була красива…
Кружляла, мов чекала дива,
Дивилась, як імла зникає,
Як зірка вранішня щаслива
Світанок радісно чекає…
Світліло лагідно крайнебо,
А ніч летіла у безодню,
Щоб там, у яснозорій тверді,
Відчути милості господні.
Війнула снігом на прощання,
Сліди засипавши останні...
Пролився шепіт, мов зітхання,
У світлозорому світанні...
Вмирала нiч
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121121303492
Свидетельство о публикации №121121303492
Рецензии