Голоси забутих предкiв - Про сватiв та женихiв!

Цвіте у хати калина,
В білих кольорах вона!
Ідуть дорогою свати,
Що ж то буде у селі?

В вікно дівчина виглядає:
-«Хтось, мамо, з ганку нас гукає?
Скажу, що дома вас нема,
Несіть скоріше гарбуза»!

За цього заміж йти не хочу,
Недобрі дуже в нього очі!
Казали люди, що п’яниця,
Бо ні до чого не годиться…

Щоб я усе життя кохала,
Віддайте краще за Степана!
Бо за Івана – коваля,
Хоч, за сусіда Василя…

Мати двері відчиняє.
-«Зжальтесь, мамо, я благаю!
Краще вже за пацюка…», -
Стоїть дівчина ледь жива.

Зайшла в комору за полицю,
Свати заходять у світлицю:
«У вас товар, у нас купець -
Гарний хлопець-молодець»!

На що спроможна, як дружина,
Доня ваша несварлива?
Ось курка їй із курника…,
Чи буде страва нам смачна?
Хай ще й засмажить каченя…

= «Сідайте, гості, вже до стола,
Немає доньки зараз вдома!
Та скоро вже прийде до хати,
Треба час нам скоротати…».

Є  горілка й «спотикач»,
А на закуску, ще  -  калач!
Хай молодий підніме чару,
Щоб вийшло все гаразд з «товаром»!

Сват про щось там розмовляє,
А мати знай все  -  пригощає:
= «От вам борщ і холодець,
Щоб ситим був наш молодець»!

Сват все хлопця вихваляє,
А той собі все підливає…,
Нишком в чарку «спотикач»!
Не хоче їсти він калач…

На нього мати поглядає,
Тихенько донечку гукає.
Тут хлопець…, «гарний» - молодець,
Лицем звалився в холодець!

Ввійшла дівчина в світлицю,
З-за потаємної полиці,
Білолиця та вродлива, очі сині, чорнобрива!
В віночок стрічки заплела,
Та ще до пояса коса…

=«Жених до тебе залицявся,
Закляк… і трохи облажався (обіссався)!
Так, що шановні «покупці»
Несіть з собою гарбузи…»!

Доки там ждала в «темниці»,
Подруга йде на вечорниці!
Дівчата там і парубки
Співати будуть до зорі.

Нехай від цього в серці рана,
Побачиш ти свого Степана!
Або Івана – коваля,
Іще сусіда Василя…

Та, щоб усе життя кохала,
Віддам я тебе за Степана!
Якщо вийти заміж хочеш…,
Чи може голову морочиш?

Цвіте у хати калина,
В білих кольорах вона!
Ідуть дорогою свати,
Чекайте свято в цім селі!

11 грудня, 2021 рік

«спотикач»  -  це кріпкий горілчаний напій, який колись виробляли в Україні;
віддати в руки комусь з парубків «гарбуза»  -  для українців  означає дати «від воріт поворот», тобто означає відмову.