Сон-319

Хоча на вигляд я провінціалка,
Та знаю толк в столичному житті,
Де без звязків людина - ноль без палки -
Так і помре бомжем у простоті.

Тож якщо хочеш хоч чогось добитись -
Потрібно налагоджувать контакт
Або ти пан, або получиш в пику,
Із двох один можливий варіант.

Хоча в кишенях - вітер, виглядати
Потрібно завжди як нова копійка.
І гарний настрій вміти зображати -
Навіть якщо на не в настрої і гірко.

На день народження до грошовитих друзів,
Йти швидше, ніж ішла б на своє власне,
І дарувати  цьомки й обнімусі -
І дорогі по статусу прикраси.

Старатися дострибнути до планки -
Котра знайомим - часто до пупка.
Адже ніхто не схоче з обірванкою
Разом робити біснес і діла.

Разом ходить на дорогі вечірки,
Разом - купляти бренди в бутіках,
Підігруючи в розкоші вампіркам,
Що кровю вийшли з бідного совка.

Улітку - відриватися на морі,
В розкішному готелі у кредит,
А взимку - пертись в холод в сніжні гори,
Й летіть донизу, як метеорит.

Найбільша близькість - це коли вдається,
З багатими знайомими - бухнуть,
Вважай тоді - дісталася до серця,
Пробивши ребра і залізну грудь.

А як удасться щедро проблюватись,
І переспати разом з проститутом,
Вважай, що допустили до палацу,
В святилище довіри і розпусти.

Хоча, за відчуттями - без різниці,
Чи олігархи, а чи пяний васька,
Який, бухий, валяється в провінції,
Нікому й за півдолара не здався.