В крижаному царствi мiсто потонуло

   В КРИЖАНОМУ ЦАРСТВІ

В крижаному царстві місто потонуло
І усіх за руку в казку повело,
Тріск усього гілля птаство все почуло.
Так по всьому царстві кожного вело.

Загорнулись в кригу всі кущі й дерева,
Так на кожну гілку одіж ця лягла,
В крижаную казку кличе Королева.
Це зробить красуня з легкістю змогла.

В крижаному царстві й під ногами крига,
Ще й блищить усюди, наче дзеркала,
На дорогах люди крутяться, як дзиґа –
Простелився килим з крижаного скла.

Ліхтарі свічадам* додають окраси,
А удень на сонці дивно виграють,
Іншої не треба цій красі прикраси,
Бо мороз і дощик все це додають.

Нас природа завжди чимось – та й дивує,
І заводить в казку, і у царство теж,
А красу навколо все без рук майструє,
Ще й сама знаходить для краси манеж.

Але всіх дивує, як вона чаклує
І будує царство з криги без майстрів,
Крижаную казку залюбки дарує
Дощ з морозом разом під пісні вітрів.

В крижаному царстві місто потонуло,
Гарне й небезпечне царство для усіх,
Щоб зимову казку все живе відчуло,
Треба щоб в таночку закружляв ще й сніг.

10.12.2021 р.

СВІЧАДО* - дзеркало

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

         ***
У льодяному царстві місто потонуло.
Весь день то сніг,то дощик моросив,
А звечора морозом потягнуло
І на дерева він пацьорки начепив.

Зробив дороги гдянцево-рівненькі,
Хоч зразу обувайся в ковзани.
Картини для очей створив гарненькі,
Що ніби в царство скла заманюють вони.

Гілки дерев блищать, мов діаманти.
В світлі вогнів вони мов чарівні.
Мороз отримав би напевне гранти,
Коли б це все писав на полотні.

09.12.2021 р.

©Стефанія Терпеливець,2021

      МАКРАМЕ ІЗ КРИГИ

В крижаному царстві місто потонуло,
Дощ із морозенком всіх нас дивував,
Насолоду в цьому геть усе відчуло,
Все довкола в кригу цей дует вдягав.

Всі дороги стали ґлянцево-блискучі,
Ковзанка створилась всюди в одну мить,
Гілки на деревах, мов скляні й тріскучі,
Як подує вітер – кожна з них дзвенить.

І красою царство крижане дивує,
Музику незвичну в ньому виграють,
Ось природа казку нам таку дарує,
Маємо нагоду в царстві цім побуть.

А на гіллі всюди довгі діаманти
Всіх до себе манять і вночі і вдень,
Ще й в команді з вітром, наче музиканти,
Що заводять в царстві крижаних пісень.

Макраме із криги тішать наше око,
Та, на жаль, не вічно буде ця краса,
Щоб її створити – це ж така морока,
Гілочка-крижинка у красі звиса.

10.12.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

           ***

В льодяному царстві місто потонуло.
Вбралося в намисто з тисячі бурульок.
Виграває в сяйві сонячного дня,
Це щось неймовірне,неземна краса.

Хоче нам,сьогодні, Зимонька Ошатна,
Льодову арену у самфіри вбрати.
Королеву Сніжну в Царство запросити,
Буде вона з нами хоровод водити.

Всіх збере до Себе,під Своє Крило,
Тихо було в місті,миттю ожило.
Усі Королеву прийшли привітати,
За чарівну Зиму Їй поклін віддати.

У Неї серденько любов'ю палає,
У холод і стужу усіх зігріває.
Сама Вона хоче льодинки забрати,
А душу прекрасну в ласки Божі вбрати!

Льодяне царство вабить нас красою,
Сонечко загріє,піде за водою.
У бруньки вберуться кущики малі,
Будем готуватись приходу весні!

10.12.2021 р.

©Марія Стримбіцька,2021


    КАЗКА В КРИЖАНОМУ ЦАРСТВІ

В крижаному царстві місто потонуло,
Гілочки-бурульки із дерев висять,
Кожної зненацька чарами торкнуло,
В одязі-крижинці всі вони стоять.

Цю красу створила нам усім природа,
Може й ненароком це вдалося їй,
І тих гілок, звісно, дуже-дуже шкода.
Є в чаклуні безліч ось таких затій.

Крижанеє царство не щодня буває,
Не щораз дивує нас мороз з дощем,
На дороги всюди кригу простеляє,
Й накриває скрізь все крижаним плащем.

Як з вікна дивитись – неймовірна казка,
Наче в іншім світі опинились ми,
На кущах й деревах – крижаная маска,
А казкар сховався десь за ворітьми.

В крижаному царстві потонуло місто,
Бачим неймовірні зимоньки дива,
Навкруги казково, навіть – урочисто.
В крижаному царстві саме так бува.

10.12.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021