Тебе почула крізь пітьму небес.
Твій голос у моє безсоння линув.
Не сумнівалась навіть і хвилину:
Мій Фенікс знову з полум'я воскрес.
Я ніжно доторкнусь твого чола,
Русявого та довгого волосся.
Не все, чого бажали, відбулося,
Та віра знову в серці проросла.
Губами доторкнусь твоїх очей,
ВолОшковий їх колір не забути.
Віддам я сьогодення у спокуту
Самотніх і безрадісних ночей.
Хотіла б доторкнутися душі,
Але вона весь час літа за хмари,
Де сни блукають, та живуть примари
І ходять поміж нами у вірші.
Відчути так приємно звуки сфер,
Пливти у почуттях мелодій нових
Світів безмежних, пестощів казкових,
Що створює уява - режисер.
В обійми заключу тебе я знов.
Злиття уяв прийму, як насолоду.
Ввійдемо разом в чисту свіжу воду,
На ймення найчарівніше - любов...
Магiя
© Copyright: Алла Дядык-Кузнецова, 2021
Свидетельство о публикации №121120907133
Свидетельство о публикации №121120907133
Рецензии